Про цю професію можу сказати: «Люблю…»

заступник директора з НВР Огіренко О.О.,
вчитель української мови та літератури Небот С.І.

«Чи кожен може стати вчителем? Якщо формально, то так. Якщо ж говорити про справжнього фахівця , то лише той, для кого в цій професії – покликання, доля, сенс життя. Коли учні після канікул вам кажуть: «Ми за вами сумували», коли можуть з вами говорити про будь-які проблеми, коли вам небайдуже, що понесуть вони в доросле життя – ви правильно обрали свою дорогу».
Ці слова є справжнім життєвим і педагогічним кредо, визначають професійне покликання і життєве призначення вчителя української мови та літератури Литовченко Ольги Михайлівни, яка працює в Миколаївській гімназії № 3.
Ольга Михайлівна – учитель творчий та енергійний, учитель – пошуковець та учитель – дослідник. Володіє сучасними формами, методами організації навчально-виховного процесу, має кваліфікаційну категорію «Спеціаліст І категорії». Протягом останніх років Литовченко О.М. активно апробує особистісно орієнтовану технологію навчання, реалізацію особистісно-орієнтованого підходу на уроках української мови та літератури здійснює за допомогою різних нестандартних методичних прийомів і засобів. Вчитель впроваджує діалогічну модель навчання, яка сприяє глибокому засвоєнню учнями знань, розвитку вмінь користуватися різними джерелами.
Литовченко О.М. – учасник Всеукраїнського форуму за програмою «Intel. Навчання для майбутнього», куратор проекту «Моя доля – доля України». Учні Ольги Михайлівни переконалися, працюючи над проектом, що знання, здобуті шляхом досліджень і відкриттів, є міцними, ґрунтовними.
Педагогічний хист вчителя - це цілий комплекс, в якому поєднується внутрішня гармонія, велика енергія і глибокі знання. Підтвердженням цьому є перемога учнів Литовченко О.М. у міських та обласних предметних олімпіадах.
Ольга Михайлівна ще з дитинства знала, що буде вчителем, бо саме про цю професію могла сказати: «люблю!»
«Люблю уроки мови… Учень іде на мій урок, щоб вчитися правильно писати, збагачувати словниковий запас, розвивати мислення…
Люблю уроки літератури, бо література є мистецтвом спілкування з мистецтвом, спілкування з життям. Саме через літературу вчитель-словесник формує духовний потенціал особистості. Адже це таке нелегке мистецтво поєднати людину з життям, примирити її з собою, здружити з іншими, підготувати жити в сучасному світі й удосконалювати його..
Люблю грати ще одну свою роль – роль класного керівника. Як знайти дорогу в храм душі кожної дитини? Яким знаряддям виполоти в ньому бур’ян насадити квітів? Як знайти слово, щоб дало воно добрий врожай, а не вмерло на узбіччі? Ці питання турбують щодня, стимулюють нескінченний процес педагогічного пошуку, змушують бути віртуозним скрипалем. А відповідь на всі питання одна – треба просто любити дітей: дисциплінованих і бешкетних, відповідальних і забудькуватих, холериків і меланхоліків, прагматиків і мрійників», - так каже про своє життя педагога сама Ольга Михайлівна Литовченко.
Так, для Ольги Михайлівни багато важить слово «любити». Вона кожній дитині відкриває свою душу, аби та відчула щирість непідроблену, обурення справедливе, турботу справжню. І діти відповідають крок за кроком розкривають своїй вчительці свої серця: приходять поділитися радістю чи невдачею, перемогою чи проблемою, вони вірять своїй Ользі Михайлівні, прислухаються до неї. І на уроках, і поза ними Литовченко О.М. стає для учнів співрозмовником, другом, порадником, провідником по країні прекрасного.
Звичайно, Ольга Михайлівна не тільки вчитель. Вона жінка, дружина, матір, подруга, особистість. Вона багатогранна і різноманітна, як саме життя, яке шліфує всі грані, удосконалює, учить жити. І свій життєвий досвід Ольга Михайлівна віддає дітям, бо саме у цьому її покликання, її доля, її життєва справа.